Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вивірчувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вивірчування — я, с. Дія за знач. вивірчувати … Український тлумачний словник
вивірчуватися — ується, недок. 1) Крутячись, висуватися з отвору. 2) Пас. до вивірчувати … Український тлумачний словник
вивертіти — див. вивірчувати … Український тлумачний словник
викручувати — викрутити (повертаючи по ґвинтовій різі, знімати, виймати що н. увірчене, заґвинчене), відкручувати, відкрутити, виґвинчувати, виґвинтити, відґвинчувати, відґвинтити, розкручувати, розкрутити, вивірчувати, вивертіти, відшрубовувати, відшрубувати … Словник синонімів української мови
свердлити — (робити свердлом заглибину, отвір), свердлувати, просвердлювати, просвердлити, висвердлювати, висвердлити, вивірчувати, вивертіти, вертіти … Словник синонімів української мови
